04.10.2018

Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування встановлено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Так, державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування, відповідно до  частини 1 статті 25, забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Водночас, у разі, коли посадові особи органів місцевого самоврядування та державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації, то їм, згідно з   пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону № 1700, дозволяється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

При цьому, відповідно до  частини 2 статті 25, вищезазначені обмеження не поширюються на: депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі); членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі); народних засідателів і присяжних.

Суміщення слід відрізняти від сумісництва, оскільки це різні поняття.  Частиною 2 статті 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою. Таким чином, працівник підприємства має право укладати, крім трудового договору за основним місцем роботи, трудові договори на інших підприємствах за умови, що за основним місцем роботи не встановлені обмеження на роботу за сумісництвом. Частина 1 статті 105 КЗпП також передбачає суміщення професій (посад), тобто можливість виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи.

Інструкція Держкомпраці,  Мінфіну СРСР  і  ВЦРПС  від 14.05.1982 року № 53-ВЛ стосовно застосування постанови  Ради  Міністрів  СРСР  від  04.12.1981  року № 1145 “Про порядок і умови суміщення професій (посад)” визначає суміщення професій (посад) як виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) (у межах робочого часу за основною роботою). Отже, суміщення професій (посад) допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної, так і суміщуваної (додаткової) роботи.

Відповідно до пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993  № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Водночас, не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт, що додається до  Положення № 43.

Відповідальність за порушення встановлених антикорупційним Законом обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності передбачена  статтею 172-4 КпАП «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності».

Нормами  частини 1 статті 172-4 КпАП встановлено, що порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю тягне за собою накладення штрафу від 300 до 500 нмдг (тобто від 5100 до 8500 грн.) з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

За порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації),  частиною 2 статті 172-4 КпАП також передбачено накладення штрафу від 300 до 500 нмдг (тобто від 5100 до 8500 грн.) з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.

Вчинення держслужбовцем чи посадовцем органу місцевого самоврядування, якого протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, порушення встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю чи обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), тягне за собою накладення штрафу від 500 до 800 нмдг (тобто від 8500 до 13600 грн.) з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік ( ч. 3 ст. 172-4 КпАП).